Права

Доручення на випадок втрати дієздатності (Vorsorgeauftrag) є письмовим розпорядженням. Воно допомагає, якщо особа, наприклад, після аварії, у разі хвороби або в похилому віці, не може самостійно приймати рішення (недієздатність). Доручення на випадок втрати дієздатності надає довіреній особі або установі повноваження вирішувати особисті справи. Таке доручення можна оформити або у вигляді заяви, написаної від руки, або у нотаріуса. Доручення повинно точно описувати, які завдання має право виконувати довірена особа. Його можна змінити або відкликати в будь-який час. Відомство захисту інтересів дітей і дорослих (Kindes- und Erwachsenenschutzbehörde KESB) перевіряє, чи є доручення дійсним. Відомство захисту інтересів дітей і дорослих (KESB) може вжити заходів для захисту інтересів особи, яка надає таке доручення.

За допомогою довіреності (Vollmacht) можна надати дозвіл іншій особі або установі виконувати певні дії від імені довірителя. Особа або установа, якій надається довіреність, має право діяти від імені іншої особи (довірителя, bevollmächtigende Person).

На відміну від доручення на випадок недієздатності, довіреність стає чинною відразу після її видачі.

Довіреність повинна бути оформлена в письмовій формі. Особа, яка її видає, може в будь-який час змінити або скасувати довіреність. Можна точно вказати, що саме інша особа або установа має право робити. Є спеціальна довіреність (spezifische Vollmacht) для виконання певних завдань або генеральна довіреність (Generalvollmacht), яка дозволяє іншій особі або установі вчиняти будь-які дії, дозволені законом.

Зазвичай довіреність втрачає чинність після смерті особи або якщо особа більше не є дієздатною (nicht mehr urteilsfähig).

Розпорядження пацієнта (Patientenverfügung) відображає власне волевиявлення на випадок, якщо в майбутньому пацієнт не зможе самостійно приймати рішення. У ньому зазначається, наприклад, які види медичної допомоги дозволені або заборонені, чи бажає пацієнт стати донором органів та які побажання він має щодо поховання. Важливо вказати в контактних даних розпорядження пацієнта принаймні одну довірену особу.

Порядок спадкування за законом визначає, хто отримає гроші та майно особи після її смерті. Якщо особа хоче по-іншому розпрядитися своїми грошима і майном, він або вона може скласти заповіт (Testament). До нього можна внести положення, які відрізняються від порядку спадкування за законом. У заповіті можна точно вказати, хто і що саме повинен отримати. Однак дружина/чоловік і діти завжди мають право на певну частку. Ця частка називається обов’язковою часткою у спадщині (Pflichtteil). Заповіт необхідно оформити, якщо особа не хоче, щоб все визначав закон. Правила спадкування викладені в Цивільному кодексі Швейцарії (Schweizerisches Zivilgesetzbuch ZGB). Якщо заповіт не було оформлено, спадщина розподіляється за правилами Цивільного кодексу Швейцарії.
Заповіт можна написати від руки. Щоб він був дійсним, необхідно дотримуватися певних правил. Нотаріус може допомогти правильно скласти та підтвердити (нотаріально засвідчити, beglaubigen) заповіт.

Якщо хтось помирає вдома, слід зателефонувати сімейному лікарю цієї особи. Якщо з ним не вдається зв’язатися, слід подзвонити до служби екстреної медичної допомоги (лікар швидкої допомоги) за номером 0800 401 501 (безкоштовно). Якщо людина померла в результаті нещасного випадку або її знайшли мертвою, необхідно повідомити поліції (за номером телефону 117).

Про смерть необхідно повідомити протягом двох днів службу з питань похоронної справи (Bestattungsamt) за місцем проживання. Служба з питань похоронної справи надасть інформацію про подальші дії.

Крім того, родичі повинні повідомити різні установи про смерть. До них належать: орендодавець, пенсійна каса (Pensionskasse), каса медичного страхування (Krankenkasse), банки, страхові компанії та за потреби інші установи або державні органи.

Для мусульман в кантоні Ааргау є спеціальна інформація від Союзу мусульман Ааргау (VAM). Наприклад, на тему мусульманських кладовищ.